Що таке Болонський процес?

Болонський процес – реформа вищої освіти у країнах Європи з метою приведення її структури до єдиного формату. Він був запущений ще у 1999 р., та поступово поповнився новими учасниками. Наразі до Болонського процесу залучені 46 країн Європи, включно з Україною.

У чому суть Болонської системи?

Болонський процес виник за бажання сформувати єдиний освітній простір із загальними критеріями та стандартами для вищої освіти. У 1999 р. у Болоньї була підписана Болонська декларація. Вона містить 6 базових пунктів:

1. Створення єдиної системи наукових ступенів, що будуть визнаватися між схожими закладами освіти у різних країнах.
2. Введення двох циклів навчання за формулою "3+2" – бакалаврату (не менше 3 років) та магістратури (не менше 2 років) з можливістю перерви між отриманням кожного з них.
3. Впровадження кредитної системи оцінювання, за якою кожна дисципліна має певну кількість балів чи кредитів.
4. Створення зручних умов для студентів та викладачів для отримання знань та досвіду в інших ВНЗ.
5. Створення системи навчання з єдиними критеріями та методологією у різних ВНЗ.
6. Підтримка міжнародних студентських проєктів та взаємодії між ВНЗ різних країн, а також принципу навчання протягом життя.

Болонський процес дозволив студентам не бути прив’язаними до єдиного ВНЗ та країни. Можна здобути рівень бакалавра у закладі освіти однієї країни, а магістра – вже в іншому, навіть в іншій країні, де підтримується Болонська реформа. Навіть протягом навчання за одним рівнем можна пройти стажування в іншому університеті та отримати різний досвід на момент отримання диплома ВНЗ.

ЄКТС у Болонському процесі

Європейська кредитно-трансферна система (ЄКТС) є чи не найголовнішою у системі Болонської освіти. Кожна освітня дисципліна оцінюється у певну кількість балів/кредитів, які можуть бути перезараховані в іншому ВНЗ, що є учасником Болонського процесу. Кредити підтверджують рівень засвоєння навчальної програми студентом та дозволяють йому самостійно формувати власне навантаження через вибір тих чи інших дисциплін для навчання.

Кредити мають усі види робіт, які виконує студент: лекції, семінари, практичні заняття, консультації, самостійна підготовка тощо. Студенти мають можливість ознайомитися з інформацією щодо кредитування на сайті кафедри. ЄКТС є головною моделлю організації навчання у ВНЗ, що визнали Болонський процес. Навчальна програма складається з окремих тематичних модулів чи блоків модулів. Проходження кожного з них оцінюється у певній кількості кредитів. Перед навчанням на кожному курсі студент разом з куратором складає індивідуальний план здобуття освіти з обов’язкових дисциплін та за вибором.

Переваги Болонської системи

Навчання у ВНЗ за Болонським процесом надає студентам чимало переваг. Можна без втрати часу та балів оцінювання оформлювати перехід з одного університету до іншого, змінювати країну навчання, проходити стажування у бажаному місці. Все це стосується країн, що приєдналися до Болонської системи освіти. До інших переваг належить:

• спрощення здобуття освіти за кордоном;
• можливість формування студентом індивідуального плану навчання;
• змога задати власну "планку" та перевищити мінімальну кількість кредитів, що стає бонусом при працевлаштуванні;
• збільшення практичного досвіду при навчанні та зменшення кількості теоретичних матеріалів для засвоєння;
• чіткі єдині стандарти вищої освіти.

Останній пункт надає студентам чітке розуміння програми навчання, що саме потрібно вивчити, в які терміни та з якою кількістю кредитів, щоб отримати бажаний диплом. Здобуття освіти у межах Болонської системи розширює спектр можливостей для пошуку роботи за кордоном. Міжнародно визнаний диплом дозволяє бути конкурентоспроможним на ринку праці у країнах-учасницях Болонського процесу.

Недоліки Болонської реформи освіти

Самостійне формування власного розкладу як перевага підходить лише організованим особистостям, тоді як для інших може стати головним мінусом. Певні недоліки має і система іспитів переважно у форматі тестування, що не надає справжнього уявлення про рівень знань студентів. У Болонській системі диплом бакалавра часто сприймається як незавершений рівень освіти. Він вважається проміжним на шляху до магістерського ступеня та часто не розглядається як самостійний кінцевий шлях для подальшого працевлаштування.

Ще одним недоліком Болонської системи є зростання конкурсу на бюджетні місця саме через доступність освіти. Перехід на нові стандарти освіти відбувається повільно, і у ВНЗ окремих країн теорія ще переважає над практикою. Адаптація національної системи освіти України до міжнародного рівня є доволі складним, але важливим та необхідним процесом у межах сучасної глобалізації та інтеграції до ЄС.