Де придбати атестат про середню освіту
Атестат є першим документом про здобуття освіти. Він дозволяє забезпечити перспективне навчанн...
Яку роль грає освіта у наші дні? Якщо замислитися над тим, яке значення має освіта в суспільстві, багато хто згадує себе на місці учня з ще не зрілими роздумами на цю тему. Якщо період навчання припав на «лихі 90-ті», то в цей час повністю змінилася і навіть зруйнувалася система людських цінностей, оскільки одержана тоді «кірочка» зовсім не гарантувала безхмарне майбутнє випускника.
Варто копнути трохи глибше, то стає трохи спокійнішим, оскільки в минулому освічена людина, незалежно від її походження, могла отримати високу посаду. Деякі міркування таки приводять до висновку: після школи треба обов'язково продовжувати процес навчання, адже це гарант стабільності у роботі та кар'єрі. А чи це так у наші дні?
У світі прогрес торкнувся всього без винятку сфери людського буття, включаючи освіту. Але незважаючи на те, що змінюються програми навчання, плани та методики, суть процесу залишається незмінною: виховати розвинену особистість. Паралельно з цим є серйозна проблема: наша освіта не утворює, а просто навчає. Вона просто «транслює» певну культуру, а ще гірше, що це є монокультура.
З цього напрошується висновок: треба змінювати сенс та цінність знань. І робити це необхідно в кількох напрямках:
Освіта – процес викладання знань, умінь і навичок учням щодо повної картини природи суспільства, мислення. Залежно від ступеня, освіта закладає ази умінь вирішувати проблеми, оперувати отриманою інформацією та її аналіз.
Але паралельно з цим освітні процеси виконують інші важливі ролі, виступаючи засобом універсальним. Тим самим воно стає механізмом вирішення проблем людини, що перебуває в суспільстві.
Однак не все так гладко: саме собою освіта не здатна вирішити питання формування повноцінної Особи. І тому потрібна присутність системи виховання освіти.
Сучасна школа стоїть на порозі пошуку шляхів для розвитку. І оцінка процесу, що відбувається, досить неоднозначна. З одного боку, школа дає трудове виховання та деяку профорієнтацію. З іншого – щеплені шаблонні думки і еталонна поведінка, підпорядкування нормам і правилам стає майбутнього громадянина країни якимось мірилом що відбувається, яким він порівнює свій життєвий шлях. І тут виникають проблеми.
Щоб їх уникнути, треба вдосконалювати процеси здобуття знань таким чином:
Говорячи простіше, важливо йти шляхом: раннього розвитку дітей, забезпечення рівноправного та відкритого доступу до інформації, відпрацювання технічних навичок, розвиток інновацій та стимулювання підприємництва, збільшення мобільності між усіма регіонами держави.
Таким чином, лише після вдосконалення освіти в Україні може стати умовою і одним із гарантів забезпечення історичного переходу нації до нового демократичного із соціально-орієнтованою ринковою економікою суспільства завдяки інтелектуальній енергії та відродженим моральним орієнтирам.
Україна увійшла до 20 країн, де найбільше охоплення населення з вищою освітою. Проте за останні роки прірва між знаннями та вміннями зросла та продовжує збільшуватися.
На основі соціологічного опитування більше половини студентів твердо переконані: вибір професії та навчання – це єдиний шанс отримати хорошу роботу. Однак разом з цим дедалі більше роботодавців вкрай негативно відгукуються про рівень кваліфікації та підготовки випускників. Звідси висновок: наявність диплома – ще не гарантія «розуму».
За даними Світового Банку 5 із 10 установ відкрито заявляють про невідповідність знань їхніх співробітників вимогам бізнесу та ринку загалом. Чого ж хочуть роботодавці?
Відсутність емоційного інтелекту, тобто вміння впоратися і керувати своїми емоціями.
Тож реальність працевлаштування студента сувора: без досвіду практично неможливо влаштуватися та ще й знайти роботу за спеціальністю теж складно. Проте багато хто робить набагато розумніше: вони займаються самоосвітою у сфері, яка потрібна сьогодні на ринку, а можливість купити диплом лише допомагає їм влаштуватися на роботу мрії. І це все без витрат багато грошей і часу на «протирання» штанів в аудиторіях з викладачами «совкового типу».
Особливих переваг наявність «кірочки», чесно заробленої непосильною працею протягом кількох років, як стало зрозуміло, не дає.
Поки не буде налагоджений діалог бізнесу та закладів, які надають ВО, усі проблеми лише посилюватимуться. І до того часу молодь, яка зрозуміла всю суть освіти в Україні, користується перевіреним та безвідмовним методом: набуває дипломів та працює на своє становлення, не чекаючи допомоги від держави та її реформ.