Хто такий адвокат і що він робить
Адвокат – це юрист, спеціальний статус якого дозволяє йому надавати юридичну допомогу, захищат...
Економіка - це комплекс науково-суспільних дисциплін в галузі господарства. Вона зосереджена на всебічному вивченні виробництва, розподілу та споживанню різноманітних послуг та благ.
Економіку як науку визначають по-різному. Її вважають наукою про багатство, вміння ефективно користуватися життям, економічні взаємовідносини між людьми в сферах обміну, споживання, розподілу та виробництва. В цілому це суспільна наука, спрямована на дослідження сукупності всіх економічних відносин, виникаючих в процесі життєдіяльності між господарюючими суб’єктами.
Економіка має свою роль в демократизації суспільного життя. Економічна інформованість влади та виборців – важлива умова для демократичних виборів. Розуміння економічних явищ найширшими верствами населення забезпечує їх свідомий вибір. Розвинуте суспільство, побудоване на демократичному фундаменті, має високий рівень економічної інформованості. Саме до цього прагне більшість країн, а країни з відсталим недемократичним суспільством, сформовані на економічній неосвіченості громадян, залишаються у меншості.
Виробництво первісного суспільства було на низькому рівні, тоді споживання дорівнювало потребам фізичного виживання. З часом відбулася неолітична революція, результатом якої став розподіл праці, а разом з ним – виникнення держави, соціальної нерівності, рабовласництва. Далі з’являється товарообмін, а з появою грошей – і торгівля. В давнину багато держав мали так звану палацову економіку, яка поєднувала державне і натуральне господарство. Хрестові походи принесли європейцям доступ до рідкісних товарів, відбулося розширення торгівлі та виникла гостра торгова конкуренція зі східними країнами.
Епоха первісного нагромадження капіталу кінця XV призводить до виникнення світової торгівлі. Наприкінці XVIII сторіччя відбувається промислова революція, завдяки якій діяльність більшості населення відходить від сільського господарства. Аграрне суспільство перетворюється на індустріальне, сучасне, а політичною системою стає капіталізм.
З XX сторіччя в деяких країнах впроваджується адміністративно-командна економіка, а в інших розвивається капіталізм. Наприкінці цього сторіччя відбувається науково-технічна революція, через яку індустріальні суспільства найбільш розвинених країн перетворюються на постіндустріальні.
Внесок кращих економістів має такий масштаб та значення, що не втрачає актуальності навіть по проходженні кількох віків. Серед найвідоміших вчених першими згадуються наступні:
Теорії західної економічної думки умовно діляться на неокласичну економічну теорію, інституціоналізм, кейнсіанство та марксизм. Головними з сучасних моделей розвитку економіки є теорії структурних трансформацій, ендогенного зростання, зовнішньої залежності, а також моделі зростання, неокласичного вільного ринку, сталого розвитку.
Напрями економічних досліджень залежать від розвитку соціально-економічних відносин суспільства, а також задоволення соціальних, культурних та матеріальних потреб населення.
Макроекономіка
В макроекономіці використовуються загальнонаукові та специфічні методи дослідження. Прикладом першого типу досліджень є системно-функціональний аналіз, а другого – макроекономічне агрегування.
Мікроекономіка
Різні методи пізнання економічного суспільного життя використовуються мікроекономікою задля розробки теорій та моделей. Прикладами таких методів є дедукція та індукція.
Фінансова економіка
Фінансова економіка користується широким спектром методів та концепцій. Кількісні та якісні методи досліджень в цієї галузі є чутливими до сучасних змін та постійно оновлюються.
Розвиток та економічне планування
Сучасні підприємства при плануванні користуються різними методами – балансовим, експертним, нормативним, економіко-математичним, програмно-цільовим, розрахунково-аналітичним.
Існують загальнонаукові та конкретно-економічні методи досліджень, які є сукупністю форм, науково-пізнавальних способів та принципів побудови.
Статистичні методи
Відрізняються комплексною специфікою, зумовленою різноманітними формами статистичних закономірностей та складністю процесу досліджень.
Економетричні моделі
Такі моделі є спрощеним представленням зв’язку між змінними (двома чи більше) задля проведення емпіричної оцінки. Розрізняються за типами використовуваних даних.
Математичні та комп'ютерні моделі
Вирішують складні прикладні задачі різного походження, використовуючи методи прогнозування, оптимізації, прийняття рішень, штучний інтелект, машинне навчання, програмні засоби і системи комп’ютерної математики, а також фундаментально-прикладні математичні методи.
Експериментальні дослідження
Експерименти допомагають зрозуміти функціонування ринків та інших подібних систем обміну. На основі зібраної під час експериментів інформації проводять оцінювання розміру ефекту, перевіряють належність економічних теорій, розкривають ринкові механізми.
Економіка є фундаментом цивілізації, бо на ній будуються всі сфери діяльності людського суспільства. Завдяки складанню відповідних економічних умов людству доступні наука, мораль, культура, інновації, політика та соціальна сфера в цілому.
Вплив економіки на глобальні процеси та політику
Держави будують зовнішню політику, обов’язково враховуючи національні економічні інтереси. Для політичної діяльності економіка – найважливіший об’єкт. Вона є основою політичної влади з точки зору її економічної могутності, а також фундаментом авторитету влади крізь призму успішної економічної політики. Через власні економічні інтереси бізнес-еліта фінансує виборчі кампанії та безпосередньо впливає на політиків задля прийняття рішень, вигідних бізнесу.
Роль економіки у підприємництві та бізнесі
Підприємство не є самостійною одиницею – воно незмінно пов’язане з загальною економікою через ринки виробництва та збуту. Об’єктом досліджень бізнес-економіки є відносини між різними підприємствами та господарськими одиницями і ринком. Господарський процес в даному випадку розглядається і в розрізі інтересів окремих підприємств, і в цілому.
Вплив економіки на соціальний розвиток та добробут населення
Реалізації добробуту населення базується на сукупності умов його життєдіяльності, які сформовані через виробництво, розподіл, обмін та споживання. Добробут визначається загальним задоволенням потреб згідно їх ієрархії. Він є багатогранним явищем з точки зору базової категорії економічної політики держави. Рівень добробуту населення – основний стримуючий або сприяючий людському розвитку фактор, який створює додаткові стимули чи, навпаки, обмежує можливості активної реалізації економічної поведінки кожного індивіда та населення в цілому.
Прогнози міжнародних фінансових організацій свідчать про стабільні темпи зростання світової економіки протягом найближчого десятиріччя (+3% на рік). В свою чергу, економіка України характеризується дуже високими можливостями розвитку, завдяки яким у довгостроковій перспективі темпи економічного зростання матимуть позначку в 6-10%. Нова, більш стала модель державної економіки зможе забезпечити прогресивний економіко-технологічний уклад.